Вхід

Рівне вечірнє

До секретаріату Рівненської обласної організації НСЖУ за дорученням колективу Здолбунівської районної газети "Нове життя" з письмовою заявою звернулася головний редактор видання Людмила Марчук. Суть звернення полягає в тому, що місцева державна адміністрація в особі її голови Сергія Кондрачука, всупереч положенням Закону України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації" відмовляється продовжити оренду приміщення, в якому колектив "Нового життя" працює упродовж майже чотирьох десятиліть. Цілком зрозуміло, що секретаріат обласної журналістської організації не міг не відрегувати на звернення колег. То ж чергове засідання члени секретаріату  провели на виїзді - у Здолбунові.

Про дату і мету засідання ми попередньо повідомили голів райдержадміністрації Сергія Кондарачука (він, до речі, до приизначення на цю посаду впродовж двох з лишнім років сам був редактором "Нового життя") та районної ради Олега Дацюка. Останній, щоправда, делегував на зустріч із журналістами свого заступника Олександра Бухала та керуючу справами виконавчого апарату ради Наталю Біндюк.

Цікавою є історія самого приміщення, довкола якого й розгорулися нині суперечки між газетярами та чиновниками від влади, точніше - між газетярами і Сергієм Конлдрачуком, як головою райдержадміністрації.  Типова двоповерхова будівля редакції та друкарні по вулиці Лесі Українки в Здолбунові була зведена виключно за кошти державного бюджету наприкінці 70-х років минулого століття. Після здобуття Україною незалежності  новоспечені ділки від нової влади розпочали дерибан державного майна. Не обминула ця лиха доля й Здолбунова. Після того, як у лютому 2008 року на посаду голови райдержадміністрації було призначено такого собі Любомира Кінаха, він, не гаючи часу (хто зна скільки доведеться втриматися на посаді) за смішну ціну приватизував приіщення районної друкарні з усім наявним там поліграфічним устаткуванням. А найновішу на Рівненщині дороговартісну "Домінанту", яка могла друкувати газети в кольорі, порізав на металобрухт. Отож замість друкарні тепер здолбунівчани тішаться численними торговими точками. Що ж до частини приміщення, яке займала редакція районної газети (а це 224 квадратних метри), то рішенням районної ради № 57 від 18 грудня 2002 року його було передано на баланс тієї самої редакції. Згодом з якогось дива будівля редакції опиняється в комунальній власності територіальних громад району. А вже після завершення процесу реформування газети "Нове життя" та набуття редакцією статусу Товариства з обмеженою відповідальністю на виконання вимог Закону України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації"  районна рада своїм рішенням № 450 від 21 лютого 2018 року усі 224 квадратні метри передає в оренду ТОВ "Редакція Здолбунівської районної газети "Нове життя".

І все б нічого. Як раптом каменем спотикання у стосунках газетярів і чиновників райдержадміністрації (бо саме цій структурі депутати районної ради делегували повноваження розпоряджатися майном територіальних громад) стало те, що редакція прихистила у своїх стінах (не від доброго ж життя!!!) практично своїх колег в особі ТОВ "Діагональ-ТВ" (підприємство надає послуги кабельного телебачення мешканцям райцентру). За це редакція додає в свій куций бюджет трішки більше тисячі гривень. Причому йдуть вони не в кишеню редактору, а на оплату поліграфічних послуг. На запитання: чи ж уклала державна адміністрація угоду з газетою на висвітлення своєї діяльності, як того вимагає відповідний Закон, відповідь Сергія Кондрачука була більш ніж дивною. Виявляється, райдержадміністрації це не потрібно. А ще Сергія Юрійовича дуже непокоїть те, що одну з кімнат якихось дві-три години в день використовують діти - вивчають іноземні мови. Мовляв, і один, і другий факт є дуже великими порушеннями мало не кримінальними наслідками.

Після тривалих дебатів члени секретаріату прийняли рішення, текст якого буде надіслано на адресу керівників Здолбунівської райдержадміністрації, районної ради та редакції газети "Нове життя". Цим рішенням секретаріат обласної організації Національної спілки журналістів України рекомендував органами влади в деталях вивчити питання щодо правових аспектів з власностю приміщення, не порушуючи при цьому положень Законів України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації" та "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів". Крім цього, керівнику райдержадміністрації рекомендовано укласти з редакцією районної газети угоду на висвітлення її діяльності, як того вимагає ст. 5 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування засобами масової інформації" та виконати в повному обсязі згадуване вище рішення районної ради від 21 лютого 2018 року. 

 

У мистецькій "Світлиці" Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки сьогодні відбулася зустріч читачів з відомим в нашому краї істориком, краєзнавцем, письменником та журналістом, членом секретаріату Рівненської обласної організації Національної спілки журналістів України Олександром Намозовим. Шанувальникам книг з історико-краєзнавчої тематики Олександр добре відомий завдяки раніше виданим художньо-документальним творам "Стройбат", "Псевдо - Небезпечний", "Виконавець", "Життя, мов спалах", "Знайти і знищити", "Критичні дні", "Чуже життя", "Вулиця троянд", "Жириновський. Повернення до витоків". Представлена на широкий читацький суд нова книга "Костопіль. Події, легенди, імена" є своєрідним продовженням попередньої праці дослідника історії свого краю "Костопіль. Місто над Замчиськом", котра, до речі, за підсумками минулорічного літературного конкурсу була названа переможцем в номінації "Краща книга Рівненщини".

Під час презентації на адресу Олександра Намозова прозвучало чимало теплих слів від численних шанувальників його творчості. Їх, зокрема, адресували член обласного осередку Товариства "Просвіта" Тетяна Піяр, завідуюча відділом обласного краєзначого музею Галина Данильчук та голова обласної організації Національної спілки журналістів України Дмитро Тарасюк. Усі, хто забажав, мали змогу придбати нову гарно проілюстровану книгу про Костопіль з автографом її автора.

 

Ввечері 15 травня на знімальну групу телеканалу «Рівне-1» напала група чоловіків при спробі зняти на відео нелегальний бурштиновидобуток. Це сталося на Сарненщині, за селом Федорівка, дорогою на Гальбин. Знімати приїхали журналістка  Юлія Павленко та оператор Владислав Кругляк.

Про це розповів журналіст ТК «Рівне-1» Дмитро Леонтіюк. Він, дізнавшись про напад, поїхав до колег щоб з'ясувати подробиці та допомогти.

За словами журналіста, колеги розпочали зйомку коли помітили, що на клондайк підвозять помпи.

– Почали наші знімати, підлетів мікроавтобус, – розповідає Дмитро Леонтіюк. – Група біля 10-ти чоловік. Погрожували, намагались відібрати камеру. Відібрали флешку з відео. Зрештою відпустили.

Наразі журналісти пишуть заяву в райвідділку поліції про перешкоджання журналістській діяльності – 171 стаття Кримінального кодексу України.

Нагадуємо, поки що на Рівненщині жодне кримінальне провадження, відкрите щодо перешкоджання журналістській діяльності, не дійшло до суду. Усі закривалися на етапі досудового розслідування.

 

Фото - відкриті джерела

Рівненський фотомитець, член Національної спілки журналістів України  Олександр Харват у складі журі конкурсу репортерської фотографії "LifePressPhoto" відзначив перемоців та розповів про свої враження від суддівства: "Підбито підсумки 4-го Міжнародного конкурсу репортерської фото "LifePressPhoto, 2018". Журити було складно і водночас дуже цікаво. Нагороди присуджені світлинам лиш з трьома голосами журі. Слід зазначити, що відбір членами журі Alex Kharvat (Україна), Garik Avanesian (Чехія) та Jaroslav Gutek (Словаччина) був жорстким. Вітаємо усіх призерів та учасників та запрошуємо на презентацію виставки та нагородження переможців, що відбудеться 5 червня о 14:00 в Національний університет «Острозька академія». Результати конкурсу тут: http://c49.startphotocontest.com/ua/result/".

Довідково. Олександр Харват (22 січня 1959 р., м.Здолбунів) — український фотограф, член правління Національної Спілки фотохудожників України, заслужений художник Міжнародної Федерації фотомистецтва (EFIAP), член Національної Спілки журналістів України, член Національної Спілки краєзнавців України, член правління Національної спілки фотохудожників України, Посол Миру. Учасник 28 Конгресу FIAP у Китаї, Європейських Фестивалів фотоклубів у Словаччині в 2007, 2008, 2012 рр., 5, 6, 7, 8 Інтеркемпів у Чехії, 29 Конгресу FIAP у Словаччині (2008), «ТашкентАле — 2008», Міжнародної фотографічної конференції у Калькутті (2010, 2014 рр.), 30 Конгресу FIAP у В'єтнамі.  Автор та видавець альбомів «Фотовернісаж на Покрову» в 2006—2014 рр., «Народні джерела», «Рівне. На межі тисячоліть», «Я люблю своє місто», «Рівненський край», «Культурна спадщина Рівненського краю», «В обіймах наготи», «150 Святинь Великої Волині», «Шляхами Великої Волині», «Моя маленька батьківщина», «Рівне. На межі тисячоліть» (видання нове, доповнене), «Я люблю своє місто, я люблю свій край», «Едельвейс. Життя вирує» (у співавторстві), «Пересопниця. Батьківщина української Першокниги» та інших. Автор проектів, по яких готуються до видання альбоми «Острог. На межі тисячоліть», «Найкращі світлини фотографів України».

 

Після сорокаоднорічної розлуки відвідав рідну альма-матер колишній випускник філологічного факультету Рівненського державного педагогічного інституту, а нині відомий український письменник, автор понад двадцяти книг гумору, сатири, лірики та публіцистики, член Національних спілок письменників і журналістів України, лауреат літературної премії імені Остапа Вишні, просвітянської імені Грицька Чубая, номінант літературної премії імені Степана Руданського, володар дипломів Всеукраїнського фестивалю гумору «Лауреат Нобельської премії» та обласного «Весела толока», лауреат журналістської премії імені Михайла Горопахи Юрій Береза.
У читальну залу нинішнього державного гуманітарного університету він завітав на запрошення бібліотекарів вишу, викладачів і студентів філфаку разом зі своїми побратимами по перу – рідним братом Миколою, який теж закінчував педінститут, і прозаїком Віктором Мазаним. Перший охоче долучився до щемливої зустрічі з далекою молодістю, а другий мав приємну місію: від імені журі Всеукраїнського літературного конкурсу імені Степана Руданського вручити Юрію Березі диплом номінанта минулорічного творчого змагання за книгу гумору, сатири та лірики «Усмішкою витру сльозу».

Півторагодинна зустріч переросла у щиру та хвилюючу розмову про українську літературу та творчість гостя. Бібліотекарі підготувала широку виставку письменницького набутку Юрія Берези, прочитали низку його творів із подарованого університетській книгозбірні тритомника «Усмішкою витру сльозу», що побачив світ наприкінці 2017-го у видавництві «Волинські обереги». Сам же автор поділився багатством гострого та дотепного слова, викликавши у слухачів усмішки, які насправді витерли найменші сльозини, додали настрою та віри в краще нашої України.

 
Більше статтей...
An Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image Slideshow 
bulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbullet
spinner