Вхід

Теекана РТБ

Рівне вечірнє

Запитання: На останній сесії районної ради депутати ухвалили рішення про створення тимчасової комісії з вивчення фінансово-господарської діяльності газети «Край». На цій же сесії ухвалено рішення про вихід районної ради із числа співзасновників редакції і газети.

1. Чи мають право депутати проводити перевірку фінансово-господарської діяльності газети після ухвалення рішення про вихід районної ради із числа співзасновників газети відповідно до ЗУ «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації»?

2. Якщо так, то які саме статті доходів і витрат вони можуть перевіряти?

3. Якщо ні, то на які статті законодавства має опиратись редактор аби пояснити депутатам неможливість проведення перевірки?

Ірина Повар, головний редактор Гощанської районної газети "Рідний край".

Відповідь: Прийняття рішення про вихід Гощанської районної ради із складу засновників газети «Рідний край» не означає, що вони уже є не співзасновниками.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» вихід органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції у разі відсутності у майні редакції державного (комунального) майна оформляється договором, що укладається між органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, що є засновниками (співзасновниками), та правонаступниками (у тому числі трудовим колективом редакції) відповідно до вимог цивільного законодавства. Зазначений договір, який обов’язково має містити умови забезпечення функціонування друкованого засобу масової інформації, збереження його назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості, є підставою для подання правонаступниками заяви про перереєстрацію друкованого засобу масової інформації в порядку, визначеному Законом України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні".

Відповідно до статті 5 вищевказаного закону управління майном редакцій комунальних друкованих засобів масової інформації до завершення реформування здійснюється їх засновниками (співзасновниками).

Таким чином, не дивлячись на прийняте рішення про вихід, Гощанська районна рада поки що залишається співзасновником газети і має право проводити перевірку фінансово-господарської діяльності, як це передбачає статут газети.

Для надання відповіді щодо того, які статті доходів і витрат комісія може перевіряти, а також статті законодавства, на які має право опиратися редактор, необхідно ознайомитися зі статутом газети, де має бути прописано порядок проведення перевірки діяльності, в тому числі і фінансово-господарської.

 

Запитання: Сесія міської ради затверджує склад комісії з реформування КП «Редакція газети «Замок» на чолі із заступником міського голови, яка має провести інвентаризації майна, що передається безоплатно колективу. І цей передавальний акт згаданої комісії має затверджується рішенням уже наступної сесії міської ради.

Наскільки правомірно приймати таке рішення щодо затвердження сесією міської ради майна, яке згідно із Законом передається безоплатно трудовому колективу редакції?

Відповідь: Відповідно до  п.3 ст. 3 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» реформування друкованих засобів масової інформації та редакції здійснюється шляхом виходу органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції з подальшою приватизацією майна редакції, що перебуває у державній чи комунальній власності, відповідно до законодавства з питань приватизації.

Відповідно до п.2 ст. 5 вищезгаданого закону управління майном редакцій комунальних друкованих засобів масової інформації до завершення реформування здійснюється їх засновниками (співзасновниками). При цьому  п. 3 ст. 5 вказано, що з дня набрання чинності закону і до завершення процесу реформування відповідних друкованих засобів масової інформації органам державної влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування, що є засновниками (співзасновниками) редакцій, забороняється проводити операції, наслідком яких може стати відчуження майна редакцій, зокрема його продаж, обмін та застава, встановлення іпотеки, безоплатна передача та реалізація для погашення заборгованості, передача в оренду, внесення його до статутних (складених) капіталів суб’єктів господарювання, передача в управління та проведення операцій з борговими вимогами і зобов’язаннями (факторинг).

Відповідно до ст.9 Закону у процесі реформування майно (крім приміщень і земельних ділянок), що на момент набрання чинності Законом перебувало на балансі редакції (майно, надане редакції засновниками (співзасновниками) друкованого засобу масової інформації та редакції у користування, та майно, придбане трудовим колективом редакції), передається у власність зазначеному суб’єкту господарювання безоплатно, за умови забезпечення функціонування друкованого засобу масової інформації, збереження його назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості.

Приміщення, що перебувають у державній або комунальній власності, у яких на час реформування розташовувалися редакції, передаються в оренду строком не менше ніж на 15 років з розміром орендної плати, установленим для бюджетних організацій. Договір оренди укладається між редакцією та Фондом державного майна України (його регіональним відділенням) або відповідним органом місцевого самоврядування.

Відповідно до Статуту КП «Редакція газети «Замок» Дубенської міської ради від 2015 року:

«6.1.Майно Підприємства є власністю територіальної громади міста Дубно і закріплено за ним на правах господарського відання.

Воно складається з основних та оборотних фондів, а також інших цінностей і коштів, вартість яких відображена в самостійному балансі.

6.2.Підприємство здійснює  володіння та користування майном у відповідності до цілей своєї діяльності.

6.3.Підприємство має право отримувати кредити для придбання основних засобів за погодженням із Засновником.»

Виходячи з самого розуміння поняття «інвентаризація», головною метою інвентаризації є саме визначення фактичної наявності і стану майна об’єкта інвентаризації, перевірка фактичної наявності майна з даними бухгалтерського обліку, відображення результатів інвентаризації у балансі.

Тому проведення самої інвентаризації наявного майна не свідчить про те, що Дубенська міська рада порушує чинне законодавство.

 

Цього багатостраждального Закону, який дістав назву «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», переважна більшість газетярів Рівненщини, особливо районної ланки, чекали, як манни небесної. Яскравим доказом цього є хоча б той факт, що практично три чверті редакційних колективів області заявили про своє бажання взяти участь у реформуванні вже на першому його етапі. Думаєте, від доброго життя? Для такого рішучого кроку в колег були і є вагомі причини. Їх, без будь-якого перебільшення, просто дістала неприхована зверхність багатьох керівників райдержадміністрацій, районних і міських рад у стосунках з редакційними колективами.  Хіба для когось є секретом, як окремі можновладці хотіли, аби чи не на кожній газетній сторінці красувалися їх портрети або ж вміщувалися хвалебні оди? Хіба не секрет, що дехто з тих же можновладців волів би аби за ними щодня мало не по п’ятах бігали журналісти з телекамерами, диктофонами і фотоапаратами? Особливо в період підготовки і проведення чергової виборчої кампанії. А коли в пресі раптом з’являється публікація хоча б з елементами критики на адресу «власть імущих» - часто-густо це сприймається в штики: на журналіста, а в першу чергу на редактора газети, починають неприховано тиснути. Аж до завуальованих, а нерідко й прямих, погроз із наступним звільненням з посад.

Газета «Сарненські новини» не є виключенням в таких ситуаціях. Мені спочатку здавалося, що саме цьому, одному з найуспішніших в Україні видань, буде значно легше, порівняно з іншими, протистояти свавіллю влади. З огляду на кілька моментів.

По-перше, «Сарненські новини» вже давно не клянчать у своїх співзасновників жодних коштів, бо є самодостатньою господарською структурою. Що ж до бюджетних асигнувань – то це не що інше, як оплата за надані послуги, як це передбачено положеннями ст. 5 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації». Зрештою, такі надходження від місцевої районної та міської рад у загальній структурі прибутків редакції загалом складають не більше 3 відсотків (районна державна адміністрація за висвітлення своєї діяльності взагалі не платить редакції жодної копійки).

По-друге, газета, незважаючи на масове зубожіння передплатників, має дуже пристойний тираж – майже 10 тисяч примірників на 8-ми сторінках у вівторок та понад 11 тисяч 250 – на 12-ти, а то й на 16-ти у четвер.

По-третє, упродовж багатьох років тут працює стабільний, доволі кваліфікований колектив, у першу чергу – журналістів. Але, як виявилося, протистояти владі з її незагнузданими амбціями, важко нині навіть «Сарненським новинам». Що це справді так – довели події, що розгорнулися на останній сесії Сарненської районної ради.

Те, що розгляд питання стосовно реформування газети буде далеко непростим можна було спрогнозувати ще під час спільного засідання постійних комісій - з економічних питань, підприємництва, залучення інвестицій і комунальної власності та охорони здоров’я, материнства,  дитинства і ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Замість того, щоб вислухати виважені аргументи  в.о. головного редактора «Сарненських новин» Світлани Ляшко щодо намірів та подальших кроків редакційного колективу в процесі роздержавлення, голова ради Руслан Серпенінов зажадав від неї детального звіту за останні п’ять років. Не більше, не менше. І жодні доводи керівника журналістського колективу стосовно неправомірності такої постановки питання на Руслана Петровича не подіяли. Він, як поганий учень, твердив своє: ми, тобто районна рада, є одним із співзасновників видання, а отже можемо приймати будь-які рішення, включаючи призначення нового редактора.

Зрештою, за наполяганням Серпенінова в порядку денному сесії районної ради з’явилося два питання: «Про головного редактора редакції районної газети «Сарненські новини» та «Про реформування редакції газети «Сарненські новини», співзасновником якої є Сарненська районна рада». Причому обидва питання в порядку денному поставили останніми – 45-м та 46-м. Як на мене, тут переслідувалися дві причини. По-перше, частина депутатів не добуде до закінчення сесії (так воно, зрештою, і сталося), по-друге, ті, хто залишиться у залі, втомившись від «копіткої» роботи, голосуватимуть механічно, не дуже перебиваючись законністю прийнятих поспіхом рішень.

А між тим Руслану Серпенінову, котрий вважає себе неперевершеним професіоналом в юриспруденції, і Світлані Рацкевич, яка обіймає посаду юриста районної ради і одержує за це не такі вже й малі гроші, варто було б знати: із введенням у дію з 1 січня 2016 року Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» втратили чинність окремі положення інших законодавчих актів, зокрема й п. 7 частини першої статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Іншими словами, з 1 січня 2016 року органи місцевої влади втратили право на заснування засобів масової інформації відповідної ради, призначення і звільнення їх керівників, за винятком аудіовізуальних ЗМІ. Та хіба для Серпенінова і його оточення закони чогось варті? Вони  й далі діють за принципом: ми тут влада – як скажемо, так і буде. Не буде! Бо колектив «Сарненських новин», який 28 грудня 2015 року одноголосно обрав на посаду головного редактора газети Світлану Ляшко, вже підготував адміністративний позов до Рівненського окружного адміністративного суду щодо визнання недійсним рішення сесії Сарненської районної ради від 22 лютого 2016 року «Про головного редактора Сарненської районної газети». Про всі перепони, які чинять сарненські можновладці колективу газети на шляху її реформування, вже повідомлено й Президента України. І редакція «Сарненських новин», і секретаріат обласної організації Національної спілки журналістів України, який з самого початку протистояння між газетярами і владою виступає на боці перших, сподіваються на адекватне реагування. В правовому полі, звичайно.

Побувавши на сесії Сарненської районної ради, я зробив для себе  невтішний висновок: Руслан Серпенінов, як голова ради, з останніх сил робить все для того, аби усунути від керівництва «Сарненськими новинами» Світлану Ляшко – досвідченого і непідкупного журналіста, яка в додачу виявилася ще й здібним керівником і менеджером (а це справжня знахідка в сучасних умовах). Мотив дуже простий: Світлана Феліксівна не з тих, на кого легко можна накинути вуздечку, аби згодом управляти нею, як заманеться. Аби досягти своєї мети, взявся викликати до себе на «конфіденційну розмову» кількох співробітників редакції. Суть такої розмови зводилася до пропозиції стати редактором видання. Та жоден з «потенційних керівників» не погодився на багатообіцяючу пропозицію голови ради. Тоді Руслан Петрович вирішив випробувати інший варіант: його прислужливі «гінці» прямо на сесію доставили двох «претендентів на папаху» - Мирославу Опанасик з Рівного та Ірину Баковецьку з Березного. Кажуть, перша, побачивши увесь перебіг подій на сесії і реально оцінивши ситуацію, покинула залу ще до голосування. Друга таки спробувала поборотися за крісло редактора. І навіть, як їй здалося, досягла успіху: районні депутати, які ще лишилися у сесійній залі,  досить дружно підняли руки за Баковецьку. Особливо не переймаючись тим, що кандидат на посаду редактора «Сарненських новин» жодного дня не працювала в газеті. Не кажучи вже про управлінський досвід.

І тут постає цілком закономірне питання: чому депутатський корпус, який складається з фракцій ВО «Батьківщина», «Блоку Петра Порошенка», ВО «Свобода», Радикальної партії Олега Ляшка та партії «Прогрес», так дружно піднімає руки за прийняття завідомо неправомірних рішень? Як і в першому випадку, все виявляється дуже  просто. Сам Руслан Серпенінов прийшов на посаду голови Сарненської районної ради від ВО «Батьківщина». Його колишній однопартієць і рідний брат Олександр віднедавна став запеклим прихильником Радикальної партії і вже там намагається диктувати правила гри новим однопартійцям. Щодо депутатів райради з фракцій БПП,  «Свободи» і «Прогресу», то вони, як виявилося, теж не дуже вирізняються виваженістю при голосуванні. Не дуже замислюючись над наслідками такого голосування. А вони, наслідки, у перспективі виглядають дуже невтішними.

P.S. Того дня ми в очікуванні своєї черги на засідання постійних комісій Сарненської районної ради в приміщенні адмінбудинку на вулиці з символічною назвою Демократична, 51 провели майже дві години. Окрім нас тут томилися й інші ходаки, яких доля так само поставила у довгу і до кінця незрозумілу чергу. Дізнавшись, що ми – журналісти з Рівного, люди з черги з жалем згадували про той період, коли на посаді голови районної ради ще донедавна перебував Микола Драганчук, до речі – член Національної спілки журналістів України і колишній багаторічний головний редактор "Сарненських новин" (наприкінці минулого року Миколу Драганчука обрали першим заступником голови Рівненської обласної ради). "При ньому такого приниження відвідувачів в чергах  було менше. І ставлення до людей було зовсім іншим",- майже в один голос твердили співрозмовники, даючи ще одну промовисту оцінку роботи нової команди в Сарненській районній раді, команди, яка полюбляє називати себе новим обличчям України. От тільки обличчя це вимальовується якимось непривабливим. На дзеркало в цій ситуації нічого нарікати.

Дмитро Тарасюк,

голова Рівненської обласної організації

Національної спілки журналістів України,

заслужений журналіст України.

 

Запитання: Районна газета має 2 співзасновники: районну раду та трудовий колектив редакції. Що робити, якщо протокол зборів трудового колективу про реформування, як одного співзасновника, направлений в районну раду – як другому співзасновнику: районна рада включає питання реформування в порядок денний сесії – відбувається голосування і не набирається більшості голосів – рішення сесії про реформування не приймається, відповідальності ніхто не несе.

Тамара Алексіюк, головний редактор Зарічненської районної газети "Полісся".

ВІдповідь: З набранням чинності Закону України від 24 грудня 2015 року № 917-VIII «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» з 01 січня 2016 року до окремих законів, що регламентують діяльність засобів масової інформації, внесено зміни.

Так, зокрема, відповідно до ч.2. ст. 8 Закону України від 16 листопада 1992 року №  2782-XII  «Про друковані засоби масової інформації» (із змінами та доповненнями)  органи  державної  влади,  інші  державні  органи  та  органи  місцевого   самоврядування   не   можуть   виступати  засновниками (співзасновниками) друкованих засобів масової інформації.

Відповідно до ст. 4  Закону України від 24 грудня 2015 року  № 917-VIII «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» рішення про реформування друкованого засобу масової інформації та редакції приймається їх засновниками (співзасновниками) за участю трудового колективу. Трудовий колектив редакції має пріоритетне право у визначенні способу реформування.

Протягом трьох місяців з дня набрання чинності Закону України від                  24 грудня 2015 року  № 917-VIII «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації»  трудовий колектив редакції на загальних зборах, на яких присутні не менш як три чверті загальної кількості штатних працівників, приймає рішення щодо своєї участі у реформуванні друкованого засобу масової інформації та редакції і подає засновникам (співзасновникам) пропозицію стосовно способу реформування.

При цьому засновники (співзасновники) друкованого засобу масової інформації та редакції у місячний строк після надходження пропозиції трудового колективу редакції приймають рішення про реформування та про спосіб реформування, яке доводиться до відома трудового колективу та надсилається центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері телебачення і радіомовлення, інформаційній та видавничій сферах, для внесення до Зведеного переліку об’єктів реформування та центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації друкованих засобів масової інформації.

Відповідно до ст. 9 «Відносини між співзасновниками друкованого засобу  масової інформації» Закону України від 16 листопада 1992 року №  2782-XII  «Про друковані засоби масової інформації» (із змінами та доповненнями) відносини між  співзасновниками  друкованого  засобу  масової інформації, а також  співзасновниками-підприємцями    щодо    його заснування та діяльності визначаються установчим  договором,  який  укладається між ними відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 22 «Статут редакції  друкованого  засобу  масової інформації» Закону України від 16 листопада 1992 року №  2782-XII  «Про друковані засоби масової інформації» (із змінами та доповненнями) статут редакції затверджується засновником (співзасновниками)
відповідно до чинного законодавства України.  У статуті редакції визначаються:  засновник  (співзасновники)  та назва друкованого засобу масової  інформації,  місцезнаходження  його редакції, предмет і цілі діяльності,  її  органи  управління,  порядок їх формування, компетенція та повноваження журналістського і трудового колективів та їх виборних органів,  порядок  утворення майна  редакції,  положення  щодо  вирішення  питань  виробничого, фінансового,  матеріально-технічного    забезпечення    діяльності
видання та  його  редакції,  умови  її  реорганізації,  припинення
діяльності, інші положення.

Відповідно до п. 6 ст. 3.13 «Порядок прийняття рішення районної ради» Регламенту Зарічненської районної ради, затвердженого рішенням районної ради від 25.12.2015 № 18,  пропозиція або проект рішення, які не отримали необхідної кількості голосів на підтримку, вважаються відхиленими. Таке відхилення проекту рішення, пропозиції заносяться до протоколу засідання ради.

Відповідно до ст. 3. 35 «Статус протоколу сесії та надання його депутату районної ради» Регламенту Зарічненської районної ради, затвердженого рішенням районної ради від 25.12.2015 № 18, протокол засідання районної ради є офіційним документом, що підтверджує процес обговорення і прийняття рішень районною радою.

Відповідно до ст. 4.5 «Обов’язки депутата районної ради» Регламенту Зарічненської районної ради, затвердженого рішенням районної ради від 25.12.2015 № 18, депутат районної ради зобов’язаний додержуватися Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, цього Регламенту та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок діяльності ради та її органів; брати участь у засіданнях роботі ради, постійних чи тимчасових комісій районної ради, фракцій, робочих чи підготовчих груп та інших її органів, до складу яких він входить, всебічно сприяти виконанню їх рішень.

Таким чином,  в ситуації, що склалася, депутати Зарічненської районної ради порушили один з принципів діяльності районної ради – законність і прийняти рішення, яке суперечить Конституції України та чинним законодавством України (п.4.36. «Акти районної ради» Регламенту Зарічненської районної ради), а саме ч.2. ст. 8 Закону України від 16 листопада 1992 року №  2782-XII  «Про друковані засоби масової інформації» (із змінами та доповненнями)  та Закон України від 24 грудня 2015 року 
№ 917-VIII «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації».

Вирішення ситуації: голова районної ради повинен скликати сесію районної ради, включити до порядку денного знову питання реформування районної газети, роз’яснити всі нововедення у законодавстві,  прийняти законне рішення, що не суперечило чинному законодавству України.

* * *

Запитання: Газета має 2 співзасновники: районну раду та трудовий колектив редакції. Чи буде включена газета до зведеного переліку об’єктів реформування в І етапі, якщо протокол зборів трудового колективу – як рішення одного співзасновника на участь у І етапі реформування – буде направлений в Держкомтелерадіо, а рішення сесії, як другого співзасновника, якщо не набере більшості голосів на сесії, не буде направлене?

Тамара Алексіюк, головний редактор Зарічненської районної газети "Полісся".

Відповідь: Відповідно до ст. 4  Закону України від 24 грудня 2015 року  № 917-VIII «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» рішення про реформування друкованого засобу масової інформації та редакції приймається їх засновниками (співзасновниками) за участю трудового колективу. Трудовий колектив редакції має пріоритетне право у визначенні способу реформування.

Протягом трьох місяців з дня набрання чинності Закону України від                  24 грудня 2015 року  № 917-VIII «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації»  трудовий колектив редакції на загальних зборах, на яких присутні не менш як три чверті загальної кількості штатних працівників, приймає рішення щодо своєї участі у реформуванні друкованого засобу масової інформації та редакції і подає засновникам (співзасновникам) пропозицію стосовно способу реформування.

При цьому засновники (співзасновники) друкованого засобу масової інформації та редакції у місячний строк після надходження пропозиції трудового колективу редакції приймають рішення про реформування та про спосіб реформування, яке доводиться до відома трудового колективу та надсилається центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері телебачення і радіомовлення, інформаційній та видавничій сферах, для внесення до Зведеного переліку об’єктів реформування та центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації друкованих засобів масової інформації.

Таким чином, рішення має бути одне і тому газета не може як співзасновник відправити до Держкомтелерадіо своє рішення без рішення іншого співзасновника – районної ради.

* * *

Запитання: Ситуація така. Кілька років не був  у відпустці, а одного року - лише 10 днів.  Чи можна з посиланням на ст. 3, ч. 3 Закону (погашення боргів ЗМІ) виплатити компенсацію за невикористані відпустки.  Або який інший правильний вихід з цієї ситуації. В рамках роздержавлення або ні. Дякую.

Василь Семеренко, головний редактор Радивилівської районної газети "Прапор перемоги".

Відповідь: Право на відпочинок усім  гарантують стаття 45 Конституції України, Кодекс законів про працю України, Закон України «Про відпуст­ки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР та інші нормативно-правові акти.

Згідно зі статтею 2 Закону № 504 право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підпри­ємствами, установами, організаціями незалежно від форм власно­сті, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фі­зичної особи.

Редакція Радивилівська районна газета «Прапор перемоги» входить до Переліку об’єктів спільної власності територіальних громад району відповідно до Рішення Радивилівської районної ради від 29.04.2011 № 116, тобто є комунальною власністю.

Діяльність газети здійснюється на підставі статуту, що затверджується засновником (співзасновниками) відповідно до чинного законодавства України.  У статуті редакції визначаються:  засновник  (співзасновники)  та назва друкованого засобу масової  інформації,  місцезнаходження  його редакції, предмет і цілі діяльності,  її  органи  управління,  порядок їх формування, компетенція та повноваження журналістського і трудового колективів та їх виборних органів,  порядок  утворення майна  редакції,  положення  щодо  вирішення  питань  виробничого, фінансового,  матеріально-технічного    забезпечення    діяльності видання та  його  редакції,  умови  її  реорганізації,  припинення  діяльності, інші положення. (ст. 22 «Статут редакції  друкованого  засобу  масової інформації» Закону України від 16 листопада 1992 року №  2782-XII  «Про друковані засоби масової інформації» (із змінами та доповненнями).

Відповідно ст. 8 «Перетворення редакції членами її трудового колективу у суб’єкт господарювання» Закону України від 24 грудня 2015 року № 917-VIII «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» перетворення редакції членами її трудового колективу у суб’єкт господарювання здійснюється відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України, тобто буде здійснюватися реформування з виходом органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації  і з набуттям нового статусу суб’єкта господарювання.

Відповідно до ч. 3 статті 3 «Способи реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій» Закону України від 24 грудня 2015 року 
№ 917-VIII «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації»
протягом чотирьох місяців з дня набрання чинності закону засновники (співзасновники) друкованого засобу масової інформації та редакції зобов’язані сплатити заборгованість із податків та обов’язкових платежів, ліквідувати заборгованість із заробітної плати та виконати інші фінансові зобов’язання відповідно до законодавства.

Однак, перш ніж засновники зобов’язані ліквідувати заборгованість із заробітної плати та виконати інші фінансові зобов’язання, повинно бути прийняте рішення на сесії районної ради щодо реформування.

Відповідно до ч. 1  ст. 83 «Грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки» Кодексу законів про працю  України та ст. 24 «Грошова  компенсація  за  невикористані  щорічні  відпустки» Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.

 

УАВПП звертає увагу: 127 комунальних газет з 555 (або 22%) у 2014 році не отримали ні копійки дотацій. В той самий час 40 редакцій (10% від загальної кількості) отримують понад 40% від загальної річної суми дотацій. Роздержавлення комунальної преси – це шанс для ефективно працюючих колективів посилити свої позиції та збільшити доходи.


Комунальна преса: викривлений ринок

За інформацією Державного комітету телебачення і радіомовлення, в Україні видається 555 регіональних і місцевих газет комунальної форми власності, загальний разовий наклад яких складає 2 млн. екземплярів. До 2013 року найбільш грунтовним дослідженням комунальної преси була так звана «Медіа-карта», яка складалася Державним комітетом телебачення і радіомовлення України (2005-2006 роки). Окрім назв газет, медіа-карта містила дані про майно редакцій, форму власності, середній тираж тощо. Водночас, після 2006 року цю роботу було повністю згорнуто та відновлено лише у 2013 році.

Таблиця 1.

Порівняльний аналіз стану розвитку комунальної преси

у 2013-2014 рр.

555 комунальних друкованих видань

2014

(555 газет)

2013

(518 газет)

млн.грн

у відсотках

млн.грн

у відсотках

Сукупний дохід, зокрема:

344

287

  • –реалізація тиражів

140

40

130

48

  • –висвітлення діяльності органів влади

9

3

8

3

  • –реклами

110

33

69

24

  • –дотації з місцевих бюджетів

70

20

79

26

Сукупні витрати, зокрема:

324

269

  • –заробітна плата та нарахування на неї

184

57

155

59

  • –видавничі витрати

98

30

82

31

  • –податки та збори

24

7

18

7

  • –«Укрпошта»

18

6

14

6

Кількість прибуткових видань

407

73,6

161

31

Кількість газет, які не отримують дотацію

127

22

108

21

Середній разовий тираж

3 609

83% до 2013 року

4 344


Середня вартість передплати на 2014 рік, грн

98

114% до 2013 року

86


Сукупний прибуток комунальних видань у 2014 році склав 19,3 млн. гривень, що становить 5,4% від розміру отриманого ними валового доходу. Найбільший сумарний прибуток отримали редакції в Одеській області, де кількість і відсоток прибуткових редакцій є найбільшим в Україні (Табл. 2). Та й середня частка прибутку у валових доходах тут складає 10%, що вдвічі перевищує середній показник по Україні.

Збиток від редакційної діяльності у 2014 році показала тільки Рівненська область, та й то невеликий (-57,5 тис. грн.). Водночас, навіть у цій області діє 13 прибуткових газет, що становить майже 70% від загалу.

Таблиця 2.

Показники діяльності прибуткових комунальних видань у розрізі по областям


Назва області

Розмір прибутку, тис. грн.

Кількість прибут-кових редакцій

Відсоток прибут-кових редакцій

Середній розмір прибутку,

тис. грн

  • 1.

Одеська

3 411,7

28

93,3

126,4

  • 2.

Дніпропетровська

480,3

26

78,8

18,47

  • 3.

Чернігівська

1 569,7

24

92,3

65,4

  • 4.

Черкаська

330,0

22

95,7

15

  • 5.

Житомирська

886,7

23

88,5

40,3

  • 6.

Вінницька

1 587,9

25

71,4

72,2

  • 7.

Полтавська

519,6

20

66,7

25,6

  • 8.

Київська

2 081

20

62,5

109,5

  • 9.

Кіровоградська

145,7

20

76,9

8,09

  • 10.

Хмельницька

623,0

20

80,0

34,6

  • 11.

Тернопільська

759,3

16

88,9

47,5

  • 12.

Харківська

594,7

19

67,9

37,2

  • 13.

Сумська

674,5

15

71,4

48,2

  • 14.

Запорізька

826,6

13

72,2

63,6

  • 15.

Івано-Франківська

667,4

13

68,4

51,3

  • 16.

Волинська

831,7

15

78,9

63,9

  • 17.

Херсонська

511,1

16

76,2

39,3

  • 18.

Миколаївська

696,8

14

60,9

58,07

  • 19.

Львівська

563,9

11

47,8

51,2

  • 20.

Чернівецька

403,0

11

78,6

40,3

  • 21.

Луганська

56,4

8

53,3

7,05

  • 22.

Закарпатська

302,3

9

64,2

43,1

  • 23.

Донецька

696,3

6

40,0

116

  • 24.

Рівненська

-57,5

13

68,4

-

Всього:

19295,14

407



Співвідношення між кількістю збиткових і прибуткових комунальних видань в різних регіонах є різним. Причин цього багато: це як особливості взаємовідносин менеджерів/редакторів видань з органами влади (що істотно впливає на рівень бюджетних дотацій), так і суто «бізнесові» речі, такі як редакційна політика та маркетингова діяльність редакцій, демографічні особливості території, легкість/складність логістики газет, тощо.

У 2014 році редакції комунальних газет отримали дотації на суму 73,9 млн. гривень, що становить 20,7% від загальної суми доходів. Близько п'ятої частини з загальної кількості видань (22,9%) працювали без дотацій з місцевих бюджетів. У ряді випадків розмір дотації не перевищував 10-15 тис гривень, що також можна вважати як ознаку здатності редакцій працювати без дотацій. Але в той же час існують приклади, коли бюджетні дотації складають декілька сотень тисяч гривень.

Умовно за розмірами дотацій редакціям комунальних друкованих видань всі області можна поділити на чотири групи.

До І групи належать Сумська та Житомирська області, в яких на згадані цілі виділяється менше 1 млн. гривень.

До ІІ групи можна віднести області, в яких рівень дотацій становить від 1 до 2 млн. гривень на рік (Миколаївська, Хмельницька, Луганська, Полтавська, Донецька, Рівненська, Запорізька, Херсонська, Кіровоградська, Закарпатська області).

До ІІІ групи - області, в яких бюджетні дотації складають від 2 до 5 млн. гривень (Тернопільська, Харківська, Чернігівська, Черкаська, Волинська, Чернівецька, Київська, Івано-Франківська області).

До ІV групи - області, в яких на дотації виділяється від 5 до 10 млн. гривень (Дніпропетровська, Львівська, Вінницька, Одеська, м.Київ).

Саме у І групі відсоток бездотаційних редакцій є найвищим (Табл. 3 та Мал.1), так само як і рівень прибутковості видань. А от у Львівській, Волинській, Закарпатській, Тернопільській областях взагалі відсутні видання, які діють без дотацій. До речі, цікаве спостереження: у західних областях рівень дотацій є вищим, ніж на решті території України (Табл. 3).

Таблиця 3.

Аналіз деяких показників діяльності комунальних друкованих засобів масової інформації у розрізі по областям

Область

Всього видань

Дотації з місцевого бюджету,

тис. грн

Відсоток розміру дотацій від валового доходу

Кількість/ відсоток бездотаційних видань

Кількість/ відсоток прибуткових видань

Одеська

30

10717,3

32,5%

4/13%

28/93%

Вінницька

35

5826,4

24,7%

6/17%

25/71%

Львівська

23

5727,2

45,6%

-

14/61%

Дніпропетровська

33

5223,32

22,4%

5/15%

26/79%

Івано-Франківська

19

4811,5

30,5%

2/11%

13/68%

Київська

32

4401,41

18,1%

2/6%

20/63%

Чернівецька

14

3229,229

29,3%

1/7%

11/79%

Волинська

19

2875,9

21,8%

-

15/79%

Черкаська

23

2863,513

20,5%

4/17%

22/96%

Чернігівська

26

2668,4

10,8%

3/12%

24/92%

Харківська

28

2444,3

16,1%

5/18%

19/68%

Тернопільська

18

2249,5

22,8%

-

16/89%

Закарпатська

13

1930,4

21,5%

-

9/69%

Кіровоградська

26

1421,5

25,4%

5/19%

20/77%

Херсонська

21

1293,7

12,9%

7/33%

16/76%

Запорізька

18

1241,82

11,5%

3/17%

13/72%

Рівненська

19

1208,7

9,0%

11/58%

13/68%

Донецька

15

1175,8

12,5%

4/27%

6/40%

Полтавська

30

1103

18,0%

14/47%

20/67%

Луганська

15

1099,5

22,6%

1/7%

8/53%

Хмельницька

25

1083,929

8,4%

9/36%

20/80%

Миколаївська

24

1079,7

7,9%

11/46%

14/58%

Житомирська

26

386,3

3,0%

18/69%

23/88%

Сумська

21

301,4

2,1%

17/81%

15/71%

Мал. 1. Кількість прибуткових комунальних видань у розрізі по областям та відсоток прибуткових видань від загальної кількості.

Вивчення економічної діяльності комунальних видань дає окремий великий шар інформації для аналізу. Перший показник – той, що у звичному для ринку дослідженні аудиторії називають «аудиторією одного номеру», тобто середня кількість людей, яка читає чи хоча б переглядає один екземпляр видання. У випадку з аналізом статистичних показників, доступних по комунальним виданням, доцільно використати запропоноване поняття «насиченість» тиражу. Це співвідношення кількості населення території, до розповсюджується видання, до середнього разового тиражу. Відповідно, це дозволяє оцінити, скільки осіб теоретично читають один примірник. (Теортетично – тому, що дані при тираж узяті із задекларованого кожним виданням показника).

Мал. 2. Показник «насиченості» тиражів комунальних газет у розрізі по областям.

Сукупні доходи від реалізації тиражів становлять 40,6% від загальних доходів, або 144 млн. 688 тис. гривень (Мал. 3). Для порівняння, дотації з бюджету є вдвічі меншими – 20,7 % від загалу.

Мал. 3. Співвідношення валових доходів редакцій та доходів від реалізації тиражів (тис. гривень).

Аналіз інформації про доходи від реалізації тиражів дає підстави зробити висновок стосовно того, для кого і для чого функціонує те чи інше друковане видання. Наприклад, у львівської газети «Ратуша» задекларований тираж складає 3 тис. примірників, а доходи від реалізації тиражів – 22 тис. грн. на рік (Мал. 4).

Мал. 4. Діаграма сукупних доходів редакцій комунальних видань за 2014 рік у Львівській області (тис. гривень).

Для порівняння – аналіз структури доходів редакцій комунальних видань у Сумській області (Мал. 5). Нескладно побачити різницю: у Сумській області домінуючими факторами формування доходної частини є доходи від реалізації тиражів та реклами.

Мал. 5. Діаграма сукупних доходів редакцій комунальних видань за 2014 рік у Сумській області (тис. гривень).

Структура доходів редакцій комунальних видань в розрізі по областям виглядає наступним чином (Мал.6). При цьому варто зазначити, що робота з рекламодавцями є принципово новою для більшості редакцій. Зокрема, це підтверджують попередні результати аналізу опитування редакторів комунальних видань, виконані УАВПП (Мал.7 та Мал.8).

Мал. 6. Співвідношення доходів редакцій від реалізації тиражів, від рекламної діяльності та дотацій з місцевих бюджетів у розрізі по областям.

Мал.7

Мал.8

На завершення зазначимо, що 130-150 комунальних видань, які сьогодні працюють або зовсім без дотацій або з дотаціями на рівні 10-15 тис.грн. на рік – це доволі ефективні на своїх територіях газети, які цінують та ретельно працюють зі своїми читачами та рекламодавцями. УАВПП збирає та активно поширює досвід цих видань – стимулюючи інших швидше рухатись, і привертаючи увагу, в тому числі рекламодавців, до ефективно працюючих видань, які мають постійну та думаючу аудиторію, потенційно привабливу для рекламодавців.

Цей матеріал створений на основі результатів дослідження, яке спирається на дані, подані відповідними структурними підрозділами обласних державних адміністрацій та узагальнених спеціалістом Національною спілкою журналістів України (НСЖУ). В тому числі, використані дані публікації «Реформування комунальних ЗМІ: про ситуацію – мовою цифр», автори О. Бухтатий та В. Горобець. – Журналіст України № 11 за 2014 рік.

 
Більше статтей...
An Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image Slideshow 
bulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbullet
spinner

Опитування

Яким з місцевих ЗМІ ви довіряєте найбільше?
 

Опитування

Новини якого з місцевих телеканалів на вашу думку є найбільш актуальними та об'єктивними?