Вхід

Рівне вечірнє

У Сарнах вшанували пам’ять Георгія Гонгадзе та всіх загиблих і померлих журналістів. З цієї нагоди в Сарненському історико-етнографічному музеї традиційно зібралися нинішні творці газети "Сарненські новини", вільні журналісти. Присутні вшанували хвилиною мовчання всіх медійників, які відійшли у вічність. Серед них і тих, хто загинув, виконуючи професійні обов’язки. Так, за даними Національної спілки журналістів України, від початку повномасштабного вторгнення росіян уже загинули 72 українські й іноземні працівники ЗМІ. Із них 15 – під час безпосереднього виконання професійних обов'язків у зонах бойових дій…

Були того дня й приємні хвилини нагороджень. За поданням Сарненської асоціації професійних і вільних журналістів та районної громадської організації «Наше місто» президент асоціації Георгій Александрович вручив активному дописувачу «Сарненських новин» й очільнику клубу «Повір у себе» Олександру Цицюрі Почесну грамоту секретаріату Рівненської обласної організації НСЖУ, відзнаку народної пошани «За професійну працю» та орден «За розбудову України». За поданням директорки Сарненського історико-етнографічного музею Вікторії Дашко орденом «Зірка слави та заслуг» нагородили почесного громадянина міста Сарни Георгія Александровича.

Дійство продовжилося спогадами. Георгій Борисович, наприклад, показуючи присутнім світлини з портретами журналістів і громадських кореспондентів, які відійшли у вічність, повідав про кожного з них якийсь цікавий факт. Михайло Кика згадав незабутнього Леоніда Куліша, а Сергій Радчук розповів про свого дідуся Петра Радчука. Завершилося дійство покладанням квітів до меморіальної дошки на фасаді редакції часопису. Надія Свищевська прочитала власний вірш, який присвятила пам’яті журналістів.

 

Відповідь на це запитання дали голова Рівненської обласної організації Національної спілки журналістів України Дмитро Тарасюк та в.о головного редактора газети «Володимирецький вісник» Людмила Босик під час прес-конференції, яка відбулася на факультеті журналістики Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука в рамках практикоорієнтованого освітнього туру, присвяченого 30-річчю МЕГУ.

«Рішення керівництва "Укрпошти" черговий раз підвищити вартість доставки газет призведе до подорожчання їх передплати. Це означає, що багато видань припинить своє існування. Така тенденція, на жаль, характерна і для Рівненщини»,- сказав Дмитро Тарасюк. За його словами, «вбивчим»  для преси є і недосконалий менджмент у роботі відділень "Укрпошти": так звані її пересувні пункти не забезпечують вчасного одержання передплатниками газет – вони часто-густо «приходять» до читача через тиждень а то й пізніше. Національна спілка журналістів України, її обласні осередки неодноразово загострювали увагу керівників держави до цих проблем, однак вони не вирішені і з кожним днем все поглиблюються.

Людмила Босик, яка приєдналася до зустрічі онлайн, зазначила, що у зв’язку із такою ситуацією, вартість передплати, наприклад, на очолювану нею газету зросте приблизно у два рази. Редакторка зауважила, що вагомою причиною зменшення тиражів  друкованих видань є вплив інтернету, адже величезна маса споживачів почала надавати перевагу одержанню інформації із соціальних мереж. Проте «Володимирецький вісник» врахував цю тенденцію, і для такого сегменту редакція заснувала сайт «Володимирець сіті», завела сторінку у "Фейсбук". Відповідаючи на запитання майбутніх працівників преси, радіо, телебачення, інформаційних агентств, вона розповіла також про специфіку роботи районної газети, взаємодію із читачами, поділилася творчим досвідом у написанні різножанрових матеріалів.

 

Ми, члени секретаріату Рівненської обласної організації НСЖУ, обурені черговими діями Укрпошти, що призводять до фактичного зриву передплатної кампанії 2024 року. Нині редакції газет поставлені в умови, коли затягується процес формування каталогу та підписання угоди з АТ «Укрпошта». Адже пакет документів, котрий направляють редакції в обласні дирекції, розглядатимуть і підписуватимуть аж у Києві. А це значно вплине на початок передплатної кампанії.

Крім того, минулого вівторка редакції отримали лист від Рівненської дирекції про орієнтовне підвищення тарифу на доставку видань. Так, «вартість послуг на тижневик буде розраховуватись: 4,0 х 4,33 = 17,32 грн на місяць». А це у понад два рази більше нинішнього. Таке різке зростання тарифу призведе до значного підвищення вартості періодичних видань, а значить – зменшення тиражів.

Вважаємо, що в період воєнного стану в країні такі дії є неприйнятними, а за великим рахунком – злочинними, враховуючи агресивну пропагандистську політику росії. Адже купівельна спроможність громадян нині обмежена. Вони втрачають можливість отримати об'єктивну інформацію з достовірних джерел, якими і є для них регіональні (місцеві) видання. Тотальне скорочення листонош уже негативно вплинуло на передплатну кампанію 2023 року, падіння тиражу в середньому становило до 20 відсотків, а деякі медіа взагалі припинили існування. Що вже говорити про здорожчання тарифу при абсолютно неякісній доставці. Адже до читача газета подеколи доходить через тиждень після виходу. До того ж по неї ще треба йти у відділення чи виглядати авто. І це попри те, що згідно з укладеними  з редакціями угодами, це має буди адресна доставка.

Ось приклад. Видавнича вартість газети «Сарненські новини» на місяць становила 29.92 грн,  що вже нижче собівартості, поштова послуга за доставку - 8,58 грн, разом – 38,5 грн. Тепер доставку планують збільшити до 17,32 грн  на місяць. Аби хоч якось компенсувати витрати, редакція змушена підняти свою вартість. І не в два рази. Бо тоді звичайна районка буде предметом розкоші для громадян, Мова йде всього про якихось кілька гривень. Після нескладних підрахунків і роздумів про подальшу долю не тільки існування газети, а й інформування населення прикордонного з білоруссю району, зупинились на  50 грн у місяць. У рік газета вартуватиме 600 грн. Було б не все так сумно, якби пошта добросовісно виконувала свої договірні зобов’язання і якісно та вчасно доставляла передплатникам періодику. Але ж вона робить якраз все навпаки: скорочує тих, хто має доставляти пресу, знижує їм зарплату. У селах листоноші вже самі розраховуються, бо фактично не можуть виконати обсяг роботи, котрий подеколи зріс у 3 рази, а от зарплата чомусь зменшилась. Адже працюють фахівці Укрпошти на 0,80-0,85 відсотка окладу. І це тоді, коли Генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський щомісяця кладе собі в кишеню ледь не по два мільйони гривень.

Звертаємося до уряду України, який і є єдиним та головним акціонером «Укрпошти»: до яких пір триватиме самоуправство і непомірні апетити пана Смілянського і його найближчого оточення?

Прийнято на засіданні секретаріату Рівненської обласної організації НСЖУ 7 вересня 2023 року.

 

Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури спільно з АТ «Укрпошта» намагаються зняти чинне державне регулювання тарифів на приймання та доставку вітчизняних періодичних друкованих видань за передплатою. Це передбачено відповідним проєктом Наказу Міністерства, оприлюдненому 1 вересня. Водночас редакції українських газет уже отримують повідомлення від регіональних дирекцій «Укрпошти» про ймовірне суттєве зростання поштових тарифів на передплату 2024 року.

У Національній спілці журндоставкоюалістів України закликають не відмовлятися від існуючого урядового регулювання тарифів на доставку української преси, адже доступна вартість друкованих ЗМІ є особливо важливою в умовах війни. При цьому в НСЖУ закликають уряд пріоритетно відреагувати на критичну ситуацію, викликану масовим звільненням листонош у другому півріччі цього року. На гарячу лінію Спілки журналістів з серпня надійшло майже 800 скарг від громадян, представників місцевої влади, листонош та видавців на масштабне закриття поштових відділень, звільнення листонош, недоставку преси і недоступ до поштових послуг.

«Отримали нові тарифи від Укрпошти: доставка 17,33 грн. (з 8,50 грн.). Офомлення передплати на 1м. - 5 грн., 3 -10 грн., 6 -14 грн.,12 -22грн. Це знищення газет!!!!», - обурюється головний редактор газети «Рідний край» з Павлограда Володимир Сторчаков.

Проєктом наказу Мінінфраструктури передбачається, що «Укрпошта» зможе самостійно, без погодження з Урядом, без жодних державних експертиз переглядати тарифи на поштову доставку преси.

Газетярі занепокоєні, що проєкт Наказу лобіює винятково інтереси «Укрпошти» і, в умовах її фактично монопольного становища, може спричинити зловживання з боку цього акціонерного товариства. Збільшення вартості поштової доставки вітчизняних медіа спричинить збіднення і так не багатих людей. Воно також призведе до подальшого зниження тиражів друкованих медіа. Особливо критичною ситуація з недоступом до української преси є на прифронтових територіях, де газети часто є єдиним джерелом масової інформації.

«Державне регулювання тарифів на приймання та доставку періодичних друкованих видань за передплатою є одним із елементів урядового контролю за діями поштового оператора і визнанням того, що вартість поштової доставки має бути доступною для українців, – наголошує голова НСЖУ Сергій Томіленко. – Практика останніх років показує, що Уряд постійно підтримував пропозиції «Укрпошти» щодо тарифів, і вони постійно зростали. Але процедура цього зростання дозволяла друкованим виданням прогнозувати свою роботу і зберігати відносну фінансову стабільність. Натомість, надання «Укрпошті» можливості самостійно встановлювати тарифи поставить друковані видання, які й так на сьогодні є заручниками проблем із поштовою

 

Європейський суд з прав людини поставив крапку в історії понад 10-річної давнини. Ще з 2012 року головний редактор «Четвертої влади» Володимир Торбіч почав судитися з Рівненською облдержадміністрацією та Верховною Радою щодо ненадання доступу до публічної інформації. Національні суди вирішили, що поширення інформації про зарплати і премії працівників ОДА та копій фінансових декларацій народних депутатів України порушить законодавство про захист персональних даних. Відтак журналіст звернувся до Європейського суду з прав людини.
Український уряд, даючи пояснення ЄСПЛ, стверджував, що редактор зловживав своїм правом на подання скарги, бо на перший запит ОДА відповідь фактично надала (інформація надійшла не від усіх управлінь). Крім того, Володимир Торбіч, мовляв, ніколи не користувався отриманою інформацією (що «Четверта влада» заперечує), як і ніколи не пояснював у запитах, навіщо йому запитувана інформація.

Однак у рішенні ЄСПЛ йдеться, що національне законодавство не вимагає пояснювати причини отримання інформації. Крім того, зі звернень редактора до національних судів можна зрозуміти, що інформація йому була потрібна, щоб розслідувати використання бюджетних коштів. Тому Європейський суд з прав людини не має сумнівів, що запитувана інформація була необхідна для реалізації його права на отримання та розповсюдження суспільно важливої інформації.
Володимир Торбіч просив ЄСПЛ лише встановити факт порушення та не висував жодних інших вимог, зокрема щодо відшкодування витрат і збитків. Міністерство юстиції України надіслало офіційне підтвердження перемоги Володимира Торбіча в ЄСПЛ.

 
Більше статтей...
An Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image Slideshow 
bulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbullet
spinner