Вхід

Рівне вечірнє

З ініціативи секретаріату обласної організації НСЖУ минулої п'ятниці відбулася прес-конференція голови Рівненської обласної ради, члена Національної спілки журналістів України Сергія Кондрачука. До речі, Сергій Кондрачук став вже другим членом НСЖУ, якому депутати своїм голосуванням довірили очолювати обласну раду.

Першим в цій іпостасі - з 8 вересня 2016 по 14 лютого 2018 років - був Микола Драганчук, котрий у журналістських колах Рівненщини добре знаний як багаторічний  головний редактор газети "Сарненські новини".

12 березня 2021 року виповнилося 100 днів перебування Сергія Кондрачука на посаді голови обласної ради восьмого скликання. Часу минуло ніби й не багато, Та певні напрацювання як в самого очільника ради, так і в депутатського корпусу вже ж таки є. Про них головним чином і йшла мова на прес-конференції за участю керівників друкованих та електронних засобів масової інформації краю. Не обминув Сергій Кондрачук і найбільш проблемних питань, вирішувати котрі вже доведеться найближчим часом.

Що ж стосується взаємостосунків журналістів на вищого органу місцевого самоврядування області, то тут на перший план виступає необххідність створення  цільової програми підтримки реформованих ЗМІ, укладення угод з редакційними колективами на висвітлення його діяльності.  Сподіваємося саме ці питання і ляжуть в основу найближчої зустрічі медійників в обласній раді. Про так звану "джинсу", тобто замовні матеріали, мова тут абсолютно не йтиме.

Повну версію прес-конференції Сергія Кондрачука ви можете переглянути на офіційному сайті Рівненської обласної ради.

 

Секретаріат Рівненської обласної організації Національної спілки журналістів України з глибоким сумом повідомляє: 25 лютого 2021 року помер багаторічний головний редактор Радивилівської (колишньої Червоноармійської) районної газети «Прапор перемоги», член Національної спілки журналістів  України з  грудня 1973 року ЛІСНИЧИЙ Антон Филимонович.

Антон Лісничий народився 1 червня 1934 року у селі Радів Млинівського району. У 1976 році закінчив Вищу партійну школу при ЦК Компартії України. У журналістиці почав працювати з 1963 року. Останні майже 20 років беззмінно очолював редакцію «Прапора перемоги». Під керівництвом Антона Филимоновича у Радивилові було сформовано потужний журналістський колектив, котрий був спроможний творити цікаву та змістовну газету, теплі спогади про яку й до нині живуть у пам’яті його вдячних земляків.

Глибоко сумуємо з приводу цієї непоправної втрати та висловлюємо щирі співчуття родині померлого. Віримо, що Всемилостивий Господь прийме його світлу та щиру душу в Царстві Небеснім. Вічна світла пам’ять нашому колезі.

 

16 лютого 2018 року в Україні вперше відзначили День вшанування військових журналістів. Саме 16 лютого 2015 року, виконуючи бойове завдання неподалік Дебальцевого, загинув редактор телерадіостудії «Бриз» Міністерства оборони України, капітан 3-го рангу Дмитро Лабуткін. Всього ж з квітня 2014 року в районі бойових дій загинули п’ять журналістів.

На урочистий захід, що відбувся в Командуванні Сухопутних військ Збройних сил України, запросили військових кореспондентів, прес-офіцерів бойових частин і підрозділів Сухопутних військ та журналістів цивільних засобів масової інформації, які постійно висвітлюють події в районі операції Об’єднаних сил. Серед них представники друкованих ЗМІ Сумської, Чернігівської та Рівненської областей, ініціатори проєкту «Реформована преса – українській армії». А започаткував його тодішній працівник Адміністрації Президента України Олександр Бухтатий. Завдяки співпраці прес-офіцерів і редакцій реформованих газет у світ почали виходити бригадні газети. Зокрема безпосередньо «Сарненські новини» готували до друку газету для 128 Окремої гірсько-штурмової бригади. До випуску також долучились редакції «Новин Рокитнівщини», «Володимирецького вісника», «Полісся» (Зарічне) та деякі інші редакції Рівненщини.

Привітав присутніх і вручив нагороди командувач Сухопутних військ ЗС України генерал-полковник Олександр Сирський. «Військова журналістика – це надійна надпотужна зброя. З першого дня війни по всіх гарячих точках, вдень і вночі, в холод, спеку, сніг, у дощ, в тих умовах, коли був безпосередній ризик для власного життя, ви чесно й відповідально виконували свою таку тяжку, але потрібну роботу. Сьогодні ми схиляємо голови, вшановуючи полеглого героя, та вітаємо військових журналістів України з їх професійним днем», - зазначив Олександр Сирський.

Присутні вшанували пам’ять Дмитра Лабуткіна та інших військовослужбовців, які віддали життя за Україну, хвилиною мовчання. Обговорили також подальшу співпрацю військових і журналістів. Зокрема про ті ж бригадні газети та випуск окремого видання для Сухопутних військ України, яке вкрай потрібне українським військовим.

 

9 лютого ц.р. опубліковано заяву секретаріату НСЖУ з приводу закриття телеканалів «112», „ NewsOne” та “Zik”.

Я голосував проти цієї заяви. Хоча про це ніде не сказано. Тому не хочу, щоб мене сприймали як такого, що також підтримав заяву. Свої аргументи виклав під час секретаріату, але їх не врахували жодним чином. Більшість була «за». Отже:

1. Голова НСЖУ Сергій Томіленко, ні з ким не порадившись, зробив заяву, у якій не підтримав рішення РНБО та президента, розцінивши їх дії як замах на свободу слова. Його заяву сприйняла значна частина спілчан (див. Заяву групи обласних організацій НСЖУ) як захист проросійських пропагандистських каналів та проросійських пропагандистів, а не журналістів. Це викликало негативний суспільний резонанс. Лише після цього голова НСЖУ скликав секретаріат.

2. Своєї заяви Томіленко не відкликав і не попросив вибачення насамперед у колег.

3. Тому заява секретаріату де-факто захищає позицію Томіленка, розтлумачуючи, що він мав на увазі.

4. Вважаю, що без відкликання своєї заяви, уточнення, що це була приватна думка Томіленка, будь-які заяви НСЖУ не мають жодного сенсу, окрім підтримки заяви Томіленка.

5. Нагадаю, що Україна де-факто перебуває у стані гібридної війни з Росією, яка її розв‘язала і продовжує вести сьомий рік. Тому усі розмови про захист свободи слова і журналістів проросійських пропагандистських каналів мають блюзнірський характер.

6. Якими б мотивами не керувався Зеленський (можливо, електоральними), його дії щодо закриття цих телеканалів відповідають національним інтересам. Незважаючи на те, що це рішення зовсім не вписується у попередню політику Зеленського, прихильником якого я не був і не є.

7. Також акцентую, що наша організація називається Національна Спілка Журналістів України. Тобто ми повинні захищати національні інтереси і журналістів України, а не проросійських пропагандистів, які дуже добре мали б усвідомлювати те, чим вони займаються.

8. Прошу цю заяву також опублікувати на ресурсах Спілки, як і заяву секретаріату.


Степан Курпіль, секретар НСЖУ, видавець газети «Високий Замок».

 

НСЖУ не захищає «канали Медведчука»,

держава має право на захист інформаційного простору

Секретріат Національної спілки журналістів України стурбований критикою на її адресу через трактування подій, пов’язаних із застосуванням державою персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) та припиненням мовлення трьох телеканалів. У зв'язку з цим Секретаріат НСЖУ ухвалив заяву, яка є офіційною позицією організації.

1. Право держави в законний спосіб захищати інформаційний простір від фейків і пропаганди незаперечне, тим більш – в умовах гібридної війни, розв’язаної проти України. Водночас застосування інструменту санкцій РНБОУ і припинення роботи медіа має ґрунтуватися на публічних доказах і відбуватися з дотриманням визначених законом процедур.

2. НСЖУ не захищає редакційної політики жодних медіа, зокрема й «телеканалів Медведчука», а виступає за дотримання гарантованих законом прав українських ЗМІ та українських журналістів, тому висловлює стурбованість позасудовим застосуванням обмежувальних заходів.

3. Відповідно до своїх статутних завдань і повноважень НСЖУ захищає ЗМІ в конфліктах із владою: адже саме журналісти допомагають суспільству здійснювати публічний контроль за її діяльністю. Тільки за останні роки НСЖУ звертала увагу органів влади на випадки порушень прав медійників «Прямого», 1+1, «Радіо Свобода», Укрінформу та ін. Але свобода слова не дає підстав журналістам зловживати нею, хоч би де вони працювали. І коли будь-яке медіа дозволяє собі ставити під сумнів національну державність і територіальну цілісність України, виправдовувати вчинену проти неї збройну агресію – цим діям мають своєчасно давати оцінку компетентні державні органи, не чекаючи «слушного політичного моменту».

4. Ми засуджуємо розпалювання ворожнечі й заклики до насильства стосовно журналістів і працівників ЗМІ. За редакційну політику відповідальні насамперед власники й топменеджери, і на виявлені порушення має належним чином реагувати постійний наглядовий і регуляторний державний орган – Національна рада з питань телебачення й радіомовлення, якій надано для цього відповідні повноваження. Разом з тим і представники журналістської спільноти мають бути свідомими рівня відповідальності в роботі  зі словом і фактами, у підготовці матеріалів і програм, дотримуючись  загальноприйнятих стандартів професії,  не вдаючись до маніпуляцій, які перетворюють журналістику на інструмент пропаганди.

Позасудові обмежувальні заходи – сам по собі небезпечний прецедент. Цей інструмент може бути використаний для тиску на інших мовників або для вжиття аналогічних санкцій, приміром, до телеканалів групи 1+1 (у них Медведчук володіє часткою акцій) або «телеканалів Порошенка» «Прямий» і «5 канал», які, на думку одного з високопосадовців, часто показують «агентів російської пропаганди».

5. Свобода слова в Україні передбачає широку дискусію з суспільно-політичних питань, але – на засадах дотримання законів. Спілка  журналістів не має жодних сумнівів у європейському виборі українців, який ми захищаємо щодня в умовах збройної та інформаційної агресії. Немає сумнівів у тому, що Росія – країна-агресор, яка окупувала частину України. У нашій державі немає «громадянського конфлікту», а є тимчасово непідконтрольні українській владі території, на яких господарює той самий агресор, і є масована російська пропаганда, провокації та загрози інформаційній безпеці держави. За цих умов кожний журналіст і професійні, творчі об’єднання роблять свій вибір. Для НСЖУ він очевидний: лише неухильне дотримання професійних стандартів і Кодексу етики українського журналіста – необхідна умова формування в аудиторії правдивої картини подій та збереження довіри до медіа.

6. Серед 19 тисяч членів НСЖУ – представники різних поколінь, носії різних мовно-культурних і конфесійних традицій, колеги з різним життєвим і професійним досвідом. Кожний спілчанин, відповідно до власних переконань, по-різному оцінює і сучасні реформи, і події минулого. У багатоманітності думок і суджень – наша сила, а не слабкість. Спільні для всіх нас цінності зміцнюють єдність організації і залишають за дужками ситуативні розбіжності в поглядах, що цілком нормально для здорового спілчанського організму. Ми різні й водночас – єдині.

7. Незалежні, непідцензурні медіа, свобода слова, свобода самовираження – відмінна риса кожної демократичної держави. Закликаємо владу шанувати цю свободу, дбаючи про надійний захист інформаційного простору України.

Заяву прийнято за підсумками онлайн-засідання Секретаріату 8-9 лютого 2021 р.

 
Більше статтей...
An Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image Slideshow 
bulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbullet
spinner